Наталія Павлівна Дейниченко
Повернутись
Дейниченко Наталія Павлівна народилася 29 листопада 1947 року в місті Лебедині Сумської області в родині інтелігентів. Її тато, Бадьорний Павло Васильович, – викладач української мови та методики її викладання в Лебединському педучилищі; мама, Бадьорна Ганна Кирилівна, – фармацевт.
Її власна родина – теж інтелігенти. Покійний чоловік працював диктором у облтелерадіокомітеті, старший син Руслан – викладач журналістики в Києво-Могилянській академії, незалежний журналіст; менший син Андрій – перекладач, підприємець.
Ніби зовсім недавно Наталія Павлівна Дейниченко була студенткою Лебединського педучилища (1965–1967 рр.), де здобула спеціальність учителя початкових класів, Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (1967–1971 рр.), вивчаючи там філологічні дисципліни і готуючись стати вчителем української мови та літератури, аспіранткою Київського державного педагогічного університету ім. М. Драгоманова (1980–1984 рр.), а вже має сорокарічний педагогічний стаж.
І в Наталії Павлівни ніколи не виникала думка змінити професію. Вона трудилася в Староруднянській початковій школі Поліського району Київської області (1967–1968 рр.), у Сумській восьмирічній школі № 17 (1971–1973 рр.). З 1973 року – викладач Сумського педуніверситету. Як словесник Н.П. Дейниченко веде з 1995 року в Сумському територіальному відділенні МАН мовознавчий гурток.
Творчий доробок доцента Н.П. Дейниченко становлять статті про досвід роботи кращих учителів української мови та літератури Сумської області: «Найвища нагорода» (Вперед. – 1987. – № 56. – С. 3); «Уроки життя» (Ленінська правда. – 1983. – № 98. – № 3); «Є у сиріт гарна мати» (Сумщина. – 1984. – № 15. – С. 4); «Славна українка» (Українське слово. – 1996. – 29 серпня. – С.7).
Науковий здобуток (70 публікацій) Н.П. Дейниченко – це дослідження з діалектології української мови, історії української мови, методики викладання української мови. Також вона редагувала і коректувала матеріали кафедральних, університетських та обласних наукових збірників.
Як науковця-дослідницю її цікавить робота в МАН. Н.П. Дейниченко підготувала «Методичні поради щодо написання науково-дослідних робіт слухачів МАН» (1997) та статтю «Активізація мисленнєвої діяльності обдарованих філологів у системі МАН» (2007).
Своєму визначенню щодо обрання професії Н.П. Дейниченко завдячує батькам, зокрема татові, та своєму науковому керівникові професорові М.М. Пилинському.
Індивідуальний успіх вважає результатом кропіткої праці; її розуміння сутності людини – працювати, працювати і ще раз працювати.
Улюблених занять на дозвіллі у Наталії Павлівни багато. До її хобі належать: читання (має велику власну бібліотеку), фотографування (має 10 альбомів), подорожування (була в 18 державах), вирощування квітів (квартира і дача в квітах). А ще вона любить мружитися на лагідному сонці, особливо крізь гілля дерев. Природа, зокрема ліс, є її стихією. У лісах Сумщини вона любить збирати гриби і слухати спів птаства.
Наталія Павлівна – шукачка пригод, любителька веселих компаній. Кругозір Н.П. Дейниченко – широкий. Бесіда з нею захоплює і не відпускає.
Професійних таємниць у доцента Н.П. Дейниченко немає. Поділитися досвідом вона завжди готова. Часто доводиться їй виступати на методичних семінарах, читати лекції для вчителів-філологів на курсах підвищення кваліфікації, на міських і обласних педчитаннях.
Н.П. Дейниченко має на все свої думки, судження. Система переконань у неї сформована, вона має стійку систему поглядів на навколишній світ.
Головний її принцип у навчанні взагалі й у системі МАН зокрема – це забезпечити ефективне й якісне функціонування навчального процесу; наукове навчання зробити доступним; оптимально поєднати словесні, наочні, практичні, репродуктивні і пошукові методи навчання.
Головний принцип у вихованні слухачів у системі МАН – виховання особистості в колективі і через колектив, опора на позитивне в школярів; поєднання глибокої поваги до особистості учня з розумною вимогливістю.
Її кредо: з праці – радість, з безділля – смуток.
Наталія Павлівна в постійному пошуку. Тому планує скласти ще одну авторську програму для МАН з розширеним колом мовознавчих питань, бо сучасні акселерати жадають усе нових і нових знань.
Слухачі мовознавчого гуртка постійно стають переможцями Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт. Особливо хочеться відзначити колишніх слухачів мовознавчого гуртка МАН Ірину Мусієнко та Людмилу Люту, які стали вузівськими викладачами.
